Що знаєш, те й доповідай

Ілюстрація: © ЧОТА, 4ota.com
Командир ухвалює рішення з твоєї доповіді. Якщо ти видаєш здогад за факт, підрозділ може потрапити в пастку. Тому правило просте: доповідай лише те, що сам бачив, чув або перевірив.
Факт проти припущення
Знаєш - це коли сам спостерігав: бачив ціль, чув постріли, порахував людей, зафіксував час і місце. Думаєш - коли домислюєш наміри, кількість чи тип загрози. Такі думки позначай окремо: 'припускаю', 'ймовірно', 'не впевнений'.
- Спостерігаю двох осіб на узліссі о 15:20 - факт.
- Ймовірно, це розвідка - припущення, скажи окремо.
- Почув вибух, але не бачив - доповідай лише звук і напрямок.
- Кількість 'багато' не годиться - рахуй або кажи 'не зміг порахувати'.
Як будувати доповідь
Передавай коротко і по суті: що, де, коли, скільки, що робить. Якщо чогось не знаєш - так і кажи. Не заповнюй прогалини вигадками. Ознаки техніки чи противника називай лише ті, що побачив сам: силует, звук, рух.
- Що: 'два військових, один з гвинтівкою'.
- Де: 'за 200 м на північ від мого окопу'.
- Коли: 'о 14:45'.
- Дії: 'переміщуються вздовж лісосмуги на схід'.
- Невідоме: 'кількість інших не бачу'.
Наслідки вигаданої деталі
Кожна вигадана деталь змушує командира витрачати час на перевірку або ухвалювати хибне рішення: відкрити вогонь по своїх, змінити маршрут без потреби, пропустити справжню загрозу. Чесно сказане 'не знаю' - корисна інформація, підказує, куди направити розвідку чи спостереження.
Типові помилки
- Доповідати 'там противник, двадцять осіб' після одного лише звуку чи сліду.
- Видавати власне тлумачення за побачене: 'вони готують атаку' замість 'бачу, як троє залягли'.
- Казати 'можливо' замість 'не впевнений' і мовчати про сумнів.
Запам’ятай
Твоя доповідь - це очі командира: показуй тільки те, що реально бачиш, а не те, що хочеш побачити.